«Правда про справу Гаррі Квеберта» — карколомний мікс детективу, трагічної історії «забороненого» кохання, справжньої дружби, душевних розладів та духовного злету. Це справжня лабораторія неоднозначних людських характерів і доль, де практично не існує достоту позитивних чи цілком негативних персонажів. Як і в реальному житті — що головні, що другорядні герої мають персональний набір чеснот і недоліків. Здається, жодної царини людського життя не оминув у своєму творі цей молодий «диявол», як охрестила іноземна преса Жоеля Діккера, франкомовного швейцарця, володаря Гран-прі Французької академії за найкращий роман та лауреата Гонкурівської премії ліцеїстів.
Твір може зацікавити, зокрема, і молодих письменників, адже автор дає тридцять одну пораду як створити бестселер.
clomeron про Пехов: Страж [тетралогия] (Фэнтези)
13 03
Это одна из вершин творчества признанного мастера русского фэнтези. Всякие там Мартины и прости Господи Аберкромби нервно курят в углу.))) Оценка: отлично!
alexk про Блейк: Решающая улика (Классический детектив)
11 03
Ведь на обложке написано - "Николас Блейк". Нахрена писать вместо псевдонима настоящее имя автора? Надеюсь никто не догадается пойти переименовать все книги Горького в Пешкова, а Булычева в Можейко?
Sello про Голсуорси: Сага о Форсайтах. Том 2 (Классическая проза)
10 03
Конечно, такие объемные произведения вряд ли в нынешнее время востребованы - и времени, как бы ты ни читал быстро, занимает немало, и в таких масштабных текстах легко запутаться в событиях, держа их постоянно в памяти, и вообще ……… Оценка: хорошо